АКТУАЛЬНІСТЬ ДОСЛІДЖЕННЯ РІВНЯ ДЕТІНІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ У СФЕРІ ЗЕД / Л. Р. Прус

Нестача фінансових ресурсів, необхідних для реалізації державних програм соціального та економічного розвитку, підвищення рівня життя в країні, є гостро актуальним питанням для України. Водночас, проблема зниження надходжень до державного бюджету внаслідок здійснення економічної діяльності, не контрольованої державою, яка у фаховій літературі отримала назву тіньової економіки, є актуальною як для розвинених економік світу, так і для країн, що розвиваються. Залучення до офіційного економічного обороту неофіційної складової зовнішньоекономічної діяльності сприятиме вирішенню проблеми наповнення державного бюджету.
Дана проблематика щодо детінізації економіки України широко розглянута у наукових працях, зокрема, А. Бочі, В .Поворозника [1], О. М. Подмазко [2] , З.С. Варналія [3], А. Г. Бухтіарової, А. Ю .Семенога, А. С. Михальової [4], Н. В. Павленко, С. М. Виганяйло, Н. М. Пилипенко [5] тощо. Проте ними аспект саме зовнішньоекономічної діяльності та її роль у тіньовій економіці не розглядався.
Об’єктом фінансів тіньової зовнішньоекономічної діяльності виступає дохід, який отримує суб’єкти зовнішньоекономічних відносин від відповідних тіньових операцій. Цей дохід може бути виражений як в іноземній, так і в національній валюті. Важливу роль забезпеченні функціонування фінансів зовнішньоекономічної діяльності відіграють податкове, митне та валютне регулювання, що є основою грошових відносин, спрямованих на формування та розподіл фондів від зовнішньоекономічної діяльності, що сприяють виконанню функцій держави та розширеного відтворення.
Термін «тіньова економіка» застосовується як до підприємницької діяльності на території країні, яка не зареєстрована в установленому порядку, так і до неофіційної, тобто не контрольованої державою активності у сфері ЗЕД, де основним органом державного контролю є митна служба. Митні органи відіграють важливу роль у підвищенні фінансової безпеки держави. В контексті протидії тінізації економічної діяльності вони ведуть боротьбу з контрабандою та порушеннями митних правил, ухиленням суб’єктів ЗЕД від сплати податків або мінімізацією їх обсягів та іншими видами фінансового шахрайства. Враховуючи те, що фіскальна складова у діяльності митної служби на сьогодні залишається однією з основних функцій, запровадження оцінки рівня тіньової зовнішньоекономічної діяльності має стати одним із пріоритетів у діяльності Міністерства фінансів України.
У сфері зовнішньоекономічної діяльності досить виразно виявляються всі форми тіньової економіки. Для неофіційної чи прихованої економіки характерні порушення законодавства у формі повного чи часткового ухилення від сплати митних платежів під час переміщення товарів через кордон шляхом їх недостовірного декларування. До методів, що використовуються при цьому відносять: спотворення номенклатури і порушення ідентифікації товарів, віднесення готових виробів до комплектуючих та деталей; змішування товарів, зміна кількості та якості, технічних характеристик; заниження їх реальної фактурної вартості; неправильне застосування критерію достатньої переробки товару; фальсифікація інформації про країну походження товарів з метою застосування режиму найбільшого сприяння тощо.
До неформальної зовнішньоекономічної діяльності слід віднести насамперед неформальну транскордонну торгівлю («неорганізований» імпорт) – легальне ввезення товарів у країну фізичними особами (як резидентами, так і нерезидентами) з метою подальшого їх продажу на внутрішньому ринку.
У сфері зовнішньоекономічної діяльності поширені також фіктивні угоди, що використовуються для прикриття реально проведеної операції з метою сплати за нею меншої кількості або обсягу податків, ніж у випадку фіксування реальної угоди; ввезення чи вивезення капіталу. Довести намір укласти уявну угоду надзвичайно складно.
Найяскравіший прояв фіктивної операції – псевдоекспорт. Сутність його полягає в тому, що при виконанні контракту, який нібито передбачає експорт товару, останній через митний кордон не переміщується, а реалізується всередині країни. Проте документи оформляються як на здійснений експорт, а при сплаті податків використовується передбачена пільга з податку додану вартість. Таким чином, зовнішньоторговельна псевдооперація прикриває тіньову. Водночас неправомірне масове застосування платниками податків пільг з ПДВ, спрямованих на стимулювання вітчизняного експорту та поліпшення інвестиційного клімату, не тільки завдає непоправної шкоди державному бюджету, але й гальмує здійснення виплат законослухняним платникам податків.
Кримінальна економіка у сфері зовнішньоекономічної діяльності включає дві групи правопорушень.
1) Порушення встановленого порядку переміщення матеріальних та нематеріальних об’єктів (товарів, технологій, послуг тощо) через митний кордон для реалізації на зовнішніх ринках. До них відносяться:
- контрабанда – переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, вибухових речовин, радіоактивних матеріалів, зброї або боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї або бойових припасів до неї), частин вогнепальної нарізної зброї, а також спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації,
- незаконний експорт сировини, матеріалів, обладнання, технологій, науково-технічної інформації та послуг, які можуть бути використані при створенні зброї масової поразки, озброєння та військової техніки;
- переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю лісоматеріалів або пиломатеріалів цінних та рідкісних порід дерев, лісоматеріалів необроблених, а також інших лісоматеріалів, заборонених до вивозу за межі митної території України;
2) Порушення встановленого порядку міжнародної торгівлі, міждержавного культурного обміну тощо, а також надходження до державного бюджету коштів від суб’єктів ЗЕД.
Однією з основних проблем, пов’язаних із тіньовою економікою у сфері ЗЕД , є оцінка її масштабів та впливу на економіку країни в цілому. Офіційні дані щодо переміщення товарів через митний кордон не відповідають даним країн-контрагентів, що може свідчити про наявність товарних та грошових потоків між учасниками ЗЕД, які не проходять офіційними каналами обліку та (або) здійснюваних поза рамками закону.
Доходи, отримані в ході здійснення тіньової ЗЕД, не залишаються повністю в тіньовій економіці та значною мірою впроваджуються у законний обіг коштів. Можливості легалізації (відмивання) незаконних доходів великою мірою залежить від стану та якості регулювання фінансової та, насамперед, банківської систем.
Отже, метою дослідження має бути розробка методичних засад оцінки визначеного тіньового сегменту у зовнішньоекономічній сфері, що сприятиме збільшенню надходжень до державного бюджету завдяки виконанню податкових зобов’язань суб’єктами ЗЕД.
Досягнення поставленої мети дослідження передбачає вирішення таких основних наукових завдань:
– дослідити зміст неофіційної (прихованої), нелегальної, неформальної, кримінальної зовнішньоекономічної діяльності в Україні;
– типологізувати основні прояви митних деліктів та вивчити можливості їх оцінки;
− проаналізувати методичні підходи щодо оцінки тінізації підприємницької діяльності у зовнішньоекономічній сфері;
– дослідити інформаційне забезпечення розрахунку обсягів тіньової економіки у сфері ЗЕД на основі відкритих даних;
– сформувати методологічне забезпечення оцінки детінізації економіки України у сфері ЗЕД;
– визначити напрями автоматизації реалізації методики розрахунку обсягів тіньової економіки у сфері ЗЕД в Україні;
– удосконалити обмін митною інформацією задля забезпечення детінізації економіки України у сфері ЗЕД.
Даний напрям досліджень у митній сфері узгоджується з:
1) ст. 22, 80 Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом і його державами-членами;
2) Пп. 4, 15, 36 , 44, 56, 59 Плану заходів з реформування та розвитку системи органів, що реалізують митну політику, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13 травня 2020 р. № 569-р;
3) Стратегією реформування системи управління державними фінансами на 2022-2025 роки в частині забезпечення досягнення стратегічної цілі 1. Дотримання загальної бюджетно-податкової дисципліни у середньостроковій перспективі шляхом виконання завдань у частині «Митна система», яка схвалена розпорядженням КМУ від 29 грудня 2021 р. № 1805-р.
Отже, даний напрям наукових досліджень є актуальним та потребує подальших наукових розвідок в контексті формування та реалізації методики визначення рівня тіньової економіки у сфері ЗЕД в Україні.

1. Бочі А., Поворозник В. Тіньова економіка в Україні: причини та шляхи подолання. Міжнародний центр перспективних досліджень. 2014. URL: http://icps.com.ua/assets/uploads/files/t_novaekonom_kaukra_ni.pdf.
2. Подмазко О.М. Організаційно-економічні засади детінізації економіки України : дис. кан. економ. наук / О.М. Подмазко. Одеса,2015. 225 с.
3. Варналій З.С. Теоретичні засади детінізації економіки України. Вісник Вінницького політехнічного інституту. 2014, № 1. С. 46-55.
4. Бухтіарова А. Г., Семеног А. Ю., Михальова А. С. Тіньова економіка: причини та шляхи детінізації економічних процесів. Modern Economics. 2020. № 23(2020). С. 31-36. DOI: https://doi.org/10.31521/modecon.V23(2020)-05.
5. Павленко Н. В., Виганяйло С. М., Пилипенко Н. М. Детінізація економіки України як чинник економічного зростання. Економіка та держава. 2021. № 7. С. 21–28. DOI: 10.32702/2306-6806.2021.7.21.