ЕКСПЕРТНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТА КРИТИЧНИЙ ОГЛЯД МЕТОДІВ ОЦІНЮВАННЯ ГОТЕЛЬНИХ ПОСЛУГ / М. М. Чуйко

Як відомо, готельна послуга – це продукт готельної індустрії, що виступає особливим об'єктом підприємницької діяльності підприємства готельного господарства щодо задоволення особистих потреб споживачів [1]. Готельна послуга має споживчу вартість, результат якої може набувати як матеріальної, так і нематеріальної форми. Готельна послуга як товар суттєво задіяна у формуванні суспільного продукту, що, на наш погляд, є ключовим у розумінні її сутності, сфери діяльності, закономірностей та тенденцій розвитку. Готельні послуги доцільно розглядати як провідну систему в структурі готельного комплексу. Головною метою такої системи є реалізація принципу гостинності.
Систему послуг готельного комплексу правомірно віднести до цілеспрямованих систем, оскільки її поведінка підпорядкована досягненню відповідної мети – максимальному задоволенню потреб клієнта. Крім того, система готельних послуг характеризується самоорганізованістю, оскільки їй притаманна властивість у процесі функціонування змінювати свою структуру. Слід виділити такі характерні риси системи послуг готельного комплексу, як єдність цілей всіх елементів, багатофункціональність, висока адаптивність, динамізм. З'ясовано, що за своєю структурою система послуг готельного комплексу є багатомірною. Вона включає різнорідні за своїм характером підсистеми: організаційну; функціональну; забезпечувальну; економічну; техніко-технологічну; обслуговуючу; інформаційну; комерційну; контрольно-облікову та соціально-культурну.
Проведені нами дослідження дозволили встановити [1], що в процесі формування системи послуг готельного комплексу доцільно акцентувати увагу на трьох її основних елементах: визначення головного споживача ринку для реалізації послуг; визначення основної послуги, яка надається готельним підприємством; створення технологічної схеми виробництва готельних послуг. Виявлено, що існують різні методи оцінювання якості готельних послуг. Їх критичний огляд дозволив аргументувати доцільність виокремлення методичних підходів визначення рівня якості готельного обслуговування із врахуванням сприйняття споживачами основних його елементів. Готельне господарство становить значну й надзвичайно важливу частину сфери послуг, є одним з рентабельних видів господарської діяльності, проте потребує значних фінансових ресурсів для свого функціонування та розвитку.
В структурі готельного господарства України переважають «незіркові» готельні підприємства, що незадовільно характеризує вітчизняну готельну індустрію. Поряд з тим, необхідно відзначити позитивну тенденцію щодо зростання кількості три-, чотири- і п'ятизіркових підприємств при незмінній кількості «незіркових». Головним центром розвитку готельного бізнесу в Україні є м. Київ, де зосереджено майже 10 відсотків всіх вітчизняних готельних підприємств. Друге місце за кількістю готельних підприємств посідає Дніпропетровська область, третє – Львівська, четверте – Харківська, в яких представлено підприємства всіх категорій [2].
Нами встановлено характерні негативні особливості функціонування вітчизняних готельних підприємств, а саме: низька частка доходів від додаткових платних послуг та перевищення витрат готельних підприємств над їх доходами як результат незадовільного рівня завантаженості. Це свідчить про те, що на початковому етапі розвитку готелю не висувається мета забезпечення високого рівня якості готельних послуг. Збільшення кількості готелів вищих категорій фактично відбувається на основі реформування існуючої готельної бази, що, зрозуміло, дозволяє економити капітальні вкладення, але, на нашу думку, не створює належних умов для ефективного розвитку якості готельних послуг.
Поряд з традиційними підприємствами готельного господарства, які пропонують своїм клієнтам повний комплекс послуг з приймання, розміщення, харчування та обслуговування, існують так звані нетрадиційні місця для проживання (літні будиночки, котеджі, квартири тощо, які здаються під час відпускного періоду). Ці місця для проживання, як правило, обмежуються лише можливістю розміщення. При цьому харчування, прибирання номерів та додаткові послуги або цілком відсутні, або клієнт потрібне виконує самостійно, або замовляє за окрему плату. Ринок послуг нетрадиційних місць для проживання розвивається останнім часом швидше, ніж готельна сфера загалом.
Останнім часом суттєву конкуренцію підприємствам готельного господарства створюють також фізичні особи-підприємці та власники приватних будинків чи квартир, кількість яких за останні роки інтенсивно зростає. Вони пропонують відвідувачам повний спектр основних та додаткових готельних послуг при значно нижчій їх вартості.
Однією з головних проблем розвитку готельного господарства України є створення сприятливого інвестиційного клімату та пошук джерел фінансування для будівництва нових і реконструкції вже існуючих підприємств. Заважає цьому, перш за все, збереження можливості військового вторгнення російських військ на неокуповану територію нашої країни, як наслідок – значні коливання валюти та цінних паперів і тому небажання інвесторів вкладати гроші у масштабні проекти. Другою за вагомістю проблемою розвитку готельного господарства є формування системи якісних готельних послуг, які б відповідали міжнародним стандартам.

1. Чуйко А. М. Розробка нових конкурентоспроможних послуг у готельно-ресторанних комплексах / А. М. Чуйко, М. М. Чуйко, Є. І. Асауленко // Збірник наукових праць у науковому журналі «Молодий вчений». – Херсон : ТОВ «Видавничий дім «Гельветика», 2015. – №10 (25). – С. 23-28.
2. Готелі та інші місця для тимчасового проживання (Державний комітет статистики України) : Статистичний збірник. – Київ, 2019. – 168 с.