МОЛОКО ТА МОЛОЧНІ ТОВАРИ. ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ТОВАРОЗНАВЧИХ ЕКСПЕРТИЗ / Р. В. Бойко, Д. Г. Павліченко

Останнім часом при проведенні судових товарознавчих експертиз все частіше виникають питання щодо визначення якості молока та молочних товарів, а також їх відповідності існуючим стандартам. Найчастіше дана експертиза проводиться на підставі постанов слідчих органів та Ухвал суду в процесі розслідування кримінальних проваджень та судових розглядів, пов’язаних із розкраданнями, підробками товарів та іншими злочинами. Також дана експертиза проводиться за ініціативою виробника, продавця або за бажанням покупця, які бажають переконатися у відповідній якості продукції існуючим стандартам.
Більш докладно підстави для проведення судової товарознавчої експертизи визначені у ст. 242 Кримінального процесуального кодексу України [1].
Послідовна інтенсифікація виробництва молока та молочних продуктів в один ряд ставить проблему підвищення їх споживчих властивостей за рахунок якісного виробництва як самого молока-сировини, так і продуктів його переробки.
При оцінці якості молока та молочних товарів приймають до уваги не всі властивості, а тільки найбільш суттєві (значущі), безпосередньо пов’язані з якістю виробу та число яких необхідно та достатньо для оцінки якості розглядаємих виробів.
Кількісна характеристика властивостей продукції (товарів) характеризується рядом показників якості.
Дослідженню питань оцінки якості молока та молочних товарів присвячено роботи таких науковців, як: Богданов В.М., Андрест Б.В, Бріо Н.П., Горфункель І.І., Давидов Р.Б., Ліпатов Н.М. та багатьох інших [2].
Як свідчить аналіз, в сучасних умовах виробництва з’являються все нові засоби виробництва та різноманітні природні та штучні матеріали, які мають свої власні властивості та показники якості, які не завжди вписуються в існуючі рамки, які були сформовані багаторічним досвідом, але на даний час є частково застарілими та не встигають за вимогами, які в сучасному світі споживачі висувають до молочних товарів та їх здатності задовольнити їх вимоги.
Тому увагу на те, що більшість підприємств на сьогодні мають змогу виготовляти молочну продукцію за власними технічними умовами, які відсутні у відкритому доступі для пересічних споживачів, контролювати якість молочної продукції стає надалі важче у зв’язку з відсутністю загальних норм та вимог. Зважаючи на це необхідно створити нові державні стандарти якості молочної продукції, яких будуть дотримуватися абсолютно всі підприємства України та які будуть у вільному доступі для ефективного контролю з боку відповідних органів та пересічних споживачів.
Розглядаючи питання якості, насамперед треба розуміти, що потребам споживачів відводиться перше місце. Але треба зауважити, що споживачі мають нестійкі потреби, котрі постійно змінюються.
До товарів народного споживання відносяться ті, що використовуються у сфері особистого споживання і не пов’язані із здійснення підприємницької діяльності. У свою чергу товари народного споживання поділяються на невиробничі товари (посуд, побутова техніка, взуття, одяг тощо) та харчові продукти (хлібобулочні вироби, молочна продукція, сільськогосподарська продукція тощо) [3].
Дослідження останніх років переконливо показали, що впровадження промислових технологій виробництва молока поставили перед наукою та практикою низьку невідомих раніше проблем. Насамперед, на промислових комплексах у результаті використання інтенсивних технологій виробництва молока почастішали випадки як зниження резистентності експлуатованих тварин, а й помітно погіршилася якість молока, що веде до появи пороків у ньому і, що ускладнює його промислову переробку.
Кожна партія молока і молочних продуктів, що приймається, повинна мати супровідні документи: про кількість – рахунок-фактуру, товарно-транспортну накладну підприємства-виробника та посвідчення про якість. При прийманні молока звертають увагу на зовнішній вигляд тари, стан поверхні, наявність деформації чи іржі на металевій тарі, забруднень, сколів на скляних пляшках на герметичність паперової або полімерної тари. Порівнюють терміни зберігання з маркування та супровідних документів. Визначають температуру молока, що надійшло. Приймання молока за кількістю проводять шляхом суцільної перевірки всієї партії.
Органолептичні показники молока та молочних продуктів оцінюють по кожній контрольній одиниці окремо.
Відповідно до «Довідника товарознавця продовольчих товарів» [4] – оцінка споживчих показників якості товарів включає сукупність операцій, кількість, порядок та зміст яких залежить від цілей оцінки, призначення та складності товару, особливостей його споживання. Методи оцінки підрозділяються в залежності: від кількості показників, по яким приймається рішення про якість, а крім того, в залежності від джерела або засобу отримання інформації.
В залежності від кількості показників, по яким приймається рішення про якість товару, застосовуються наступні методи: диференційний, комплексний та змішаний. В залежності від джерела або засобу отримання інформації – експериментальний, соціологічний, експертний та інші.
Отже для визначення рівня якості певної продукції необхідні показники, яких треба дотримуватись і які можна виміряти та перевірити їх відповідність.
Підсумовуючи вищезазначене можна зробити висновок, що одним із завдань судової товарознавчої експертизи є встановлення фактичних даних, що підтверджують або спростовують відповідність характеристик досліджуваних об’єктів товарного походження базовим (нормативним) значенням, а також встановлення обставин, що зумовили зниження якості молочних товарів, тобто фактичних даних, пов’язаних з недотриманням правил упаковки, маркування, зберігання, транспортування, вибракування і уцінки товарів.
Але за відсутності єдиних методик, єдиної наукової бази, єдиного формату укладення результати експертиз різняться, а контролю з боку самого експертного співтовариства або держави як основного споживача фактично немає. Парадоксальним чином суб’єктивність думки експерта вважається нормою.

1. Кримінальний процесуальний кодекс України (ст. 242) (із змінами та доповненнями). URL: http://zakon.rada.gov.ua.
2. Товароведение мясных, рыбных, молочных и жировых товаров: Горфункель И., Кононова В, Крайнюков В. – М.: Экономика, 1980. – 328 с.
3. Господарський Кодекс України (ст. 262) (із змінами та доповненнями). URL: http://zakon.rada.gov.ua.
4. Справочник товароведа продовольственных товаров: В 2 т.: Т.1 / Б.В. Андрест, И.Л. Волкинд, В.З. Гарнецков и др. – 2-е изд., перераб. – М.: Экономика, 1987. – 368 с.
5. Шаповал М.І. Менеджмент якості: підручник. Київ: Знання, 2006. 471 с.