ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ ТОВАРУ: ШВИДКА СМЕРТЬ АБО ПЕРЕРОДЖЕННЯ / Н. П. Харакозов, Н. В. Янченко

Термін «життєвий цикл» має безліч значень щодо різних наук. Перше, що спадає на думку – це якась дія, яка циклічно повторюється через певний проміжок часу.
Так ось, життєвий цикл товару (ЖЦТ) – це період часу від початку його розробки до закінчення попиту на нього і, отже, завершення виробництва цього товару. Вперше це поняття описав американський вчений Теодор Левітт у 1955 році.
Концепція полягає в тому, що кожен товар, яким би він не мав відмінних споживчих властивостей, має свій період існування на ринку, тобто він «живе» на ринку певний проміжок часу. Рано чи пізно він буде витіснений більш новим або дешевим товаром.
Цінність цієї концепції полягає в тому, що вона підкреслює, що навіть якщо основні потреби можуть бути незмінними (пересування, зв’язок, розваги тощо), існуючі товари не завжди задовольнятимуть потреби споживачів. Таким чином, незважаючи на те, що, можливо, не вдасться точно визначити позицію товару на кривій попиту, напевно відомо, що він перебуватиме на ринку доти, доки не буде замінено новішим і цікавішим, тобто поки що товар-конкурент (субститут) не задовольнятиме потреби споживачів більше або буде дешевшим і доступнішим за ціною [1, 2].
Розглянемо приклади ЖЦТ на кількох усім відомих нам виробах, таких як: 1) кубик Рубіка, 2) плівковий фотоапарат, 3) грамплатівка.
Кубик Рубіка був винайдений Ерне Рубіком в середині 1970-х, випадковим чином, для того, щоб його студентам було простіше зрозуміти і запам’ятати тривимірні об’єкти, фактично початкова мета Рубіка полягала у вирішенні проблеми структурного переміщення незалежних частин. 30 січня 1975 року Е. Рубік отримує угорський патент. Цілком випадково іграшкою зацікавився Тібор Лацці, німецький комп’ютерний підприємець угорського походження. У вересні 1979 року, на переговорах у Будапешті, було укладено договір із великою американською компанією Ideal Toy Corporation на постачання до США одного мільйона кубиків. 1980 рік прославився міжнародним дебютом (Лондон, Париж, Нюрнберг і Нью-Йорк). Наступні два роки стали періодом всесвітнього божевілля. До кінця 1982 року було продано близько 100 млн оригінальних кубиків та у півтора рази більше одиниць підробок. Пристрасть до цієї гри не мала жодних меж, але згодом інтерес до нього зникав, з появою комп’ютерних ігор. Проте настав момент, коли почали різко падати продажі, з’явилися великі складські запаси та були відсутні нові замовлення на виробництво. У 1983 році кубик Рубіка зник із продажу.
Багато хто звикли думати, що перший фотоапарат і целулоїдна плівка були створені фірмою «Кодак» у 1889 році, але насправді перший у світі фотографічний апарат був винайдений Л. В. Варнерком (Владиславом Малаховським) у Росії та 1877 році. Тільки через 11 років, у 1888 р. у США було випущено фотоапарат «Кодак» з паперовою, а 1889 року – з целулоїдною стрічкою. Згодом він набирав популярності у всьому світі. Його виробляли, розробляли та вдосконалювали протягом наступних десятків років. У 2006 році виробники стали говорити про припинення розробки нових моделей, тому що на заміну плівці прийшло різке зростання цифрової фототехніки. Так, за 2005 рік японськими компаніями, які були лідерами з виробництва фототехніки, було продано 4 770 000 цифрових фотоапаратів і лише 5 380 000 плівкових. У 2010 році, один з найбільших виробників «Canon», заявив, що залишає припинення виробництва плівкових фотоапаратів, проте до останнього часу велися продажі зі складу.
Грампластинка – це один із носіїв музики, на одній або двох сторонах якої нанесена спеціальна доріжка, яка внаслідок дотику голки грамофона (патефону, електрофону) відтворює звук. Їх цінували за високу якість звукозапису, широкий діапазон відтворення та розкішну якість звуку.
Історія грамплатівки бере свій початок ще 1860 року. В 1877 Шарль Кро (французький вчений і винахідник) вперше обґрунтував запис звуку на барабан і в цьому ж році Томас Едісон (американський винахідник) винайшов і запатентував фонограф - прилад за допомогою якого з пластинки записується і відтворюється звук. Однією з перших справжніх грампластинок була платівка, випущена в 1897 фірмою Victor у США. Пластинок та їх видів було багато, але перші серійні мали діаметр 6,89 дюймів (175 мм) та називалися 7-дюймовими. Цей найстаріший стандарт виник ще на початку 1890-х років. Позначаються такі грамплатівки як «7″», де «″» – знак дюйма. Так само пізніше існували 12-ти, 10-ти, 8-ми дюймові платівки (зазначені за їх популярністю). Платівки еволюціонували як за розміром, так і за якістю відтворення звуку, його обсягом, частотою передачі.
До кінця 20 століття почався спад виробництва та продажу грампластинок, оскільки вони почали втрачати свою популярність через компакт-диски. На початку 21 століття платівки знову стали набирати популярності. Починаючи з 2006 року продажі зростають з кожним роком. У 2007 році зростання продажів склало 37%, при тому, що спад на диски становив 20%. У 2009 році тільки в США було продано 2 млн. платівок, а у 2012 році 4,6 млн., що на 17,7% перевищує продаж 2011 року, у 2013 році було продано 6,1 млн. платівок. Хороші продажі також були помітні у Великобританії – у 2016 році понад 3,2 мільйона. Такому різкому зльоту популярності сприяє як ностальгія, і бажання чути «багатий», «теплий» і «насичений» звук.
У світі вінілові платівки використовуються для діджейської роботи чи експериментів у сфері музики, їх колекціонують, як історичну пам’ять, чи його використовують цінителі цього виду звукозапису.
Існує безліч теорій щодо життєвих циклів товарів. Багато великих вчених та економістів вивчали це питання та аналізували проблеми з усіх боків, отже, пояснень і теорій дуже багато, і всі вони різні [3, 4].
На мою думку, причин кілька:
1) Мода
З’являється новий товар, в нього вкладено безліч сил, і грошей. Маркетологи добре виконали свою роботу і, внаслідок чого він стає популярним і цікавим. Розглянемо з прикладу всім відомого Iphone. Свого часу, з першої моделі – це була сенсація, яка заполонила собою все і всіх. Перша модель була випущена в 2007 році, і вона стала сенсацією, але час іде і смаки змінюються так само змінюються і переваги споживачів. Недарма Стів Джобс (засновник компанії Apple) казав: «Ми робимо гроші на понтах молоді». З кожним роком випускаються нові моделі, кожна з них стає сенсацією, але жодна з них не дасть того ефекту, який був уперше. Випустили новий, вау-ефект, ажіотаж на ринку, поступовий спад популярності. І так по колу, подібно до гойдалок або сходів, яких немає кінця.
2) Науково-технічний прогрес.
3) Матеріальна складова.
Всім відомо, що населення ділиться на різні рівні достатку, тому не завжди одні можуть собі дозволити те, що дозволяють інші.
4) Ностальгія.
Прекрасним прикладом є вінілові пластинки, хутряні вироби, квіткові принти на одязі, фарфоровий посуд тощо.
5) Діяльність держави.
Як правило, економічна політика держави контролює та істотно впливає на загальний стан ринку та економіки. Ті чи інші дії на державному та політичному рівні можуть впливати не лише на зростання виробництва, а й на його скорочення.

1. В. В. Лукашевич, Н. І. Астахова. «Менеджмент». М.: ЮНІТІ-ДАНА, 2007, 255 с. Серія «Вища професійна освіта: Менеджмент»
2. Життєвий цикл товару. URL: https://ua.wikipedia.org (дата звернення: 09.02.2022).
3. Мінцберг Р. Структура у кулаку: Пер. з англ. СПб: Пітер, 2002 р.
4. Жемчугов М. К. Життєвий цикл товару // Проблеми економіки та менеджменту. 2012. № 9.