АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ ВАРТОСТІ ТОВАРІВ НА ДАТУ В МИНУЛОМУ В МЕЖАХ СУДОВОЇ ТОВАРОЗНАВЧОЇ ЕКСПЕРТИЗИ / В. С. Косован

Зростання значущості використання спеціальних знань в адміністративному, господарському, кримінальному та цивільному судочинстві сприяє розширенню норм Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК), Кодексу адміністративного судочинства України, Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК) і Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК), що їх регламентують, зокрема тих, що визначають порядок призначення (залучення експерта) і проведення експертиз. В Україні процесуальною правовою основою судової експертної діяльності є ГПК, КПК, ЦПК та Кодекс про адміністративні правопорушення. Відповідно до вимог названих кодексів, експертом у судовому процесі може бути особа, яка має спеціальні знання. Під час розслідування та судового розгляду кримінальних проваджень, цивільних, адміністративних справ часто виникає потреба у застосуванні спеціальних знань у галузі товарознавства [3].
На підставі аналізу слідчої практики можна дійти висновку, що найчастіше судові товарознавчі експертизи призначають за ст. 185, 186, 187, 189, 190, 201 Кримінального кодексу України [1] у разі:
- розслідування кримінальних проваджень про розкрадання державного або особистого майна;
- крадіжок;
- хабарів;
- фальсифікації товарів;
- поділу майна;
- повернення втрат від пошкодження майна;
- псування товарів;
- продажу неякісних товарів.
Аналіз етапів проведення судової товарознавчої експертизи в умовах чинного законодавства свідчить про наявність значної кількості проблем на певних етапах дослідження, що потребує ефективного розв’язання відповідно до чинних нормативно-технічних параметрів і перспектив подальшого розвитку експертної діяльності в Україні.
Дослідженню особливостей оцінки товарів і визначення їх вартості в умовах ринкових відносин присвятили свої праці відомі українські та закордонні науковці: Т. М. Артюх, І. В. Григоренко, В. В. Архипов та Л. Д. Ревуцький. Проте, ці дослідження не розкривають повною мірою питання визначення вартості товарів на дату в минулому.
У національних стандартах термін «оцінка на дату в минулому» не визначено. Проте, цей факт не заважає використовувати цей термін в оціночній практиці. Із численних навчальних посібників відомо, що дата проведення товарознавчої експертизи й дата оцінки можуть не збігатися. Відповідно, оцінка майна може бути поточною або на дату в минулому. Чинне законодавство не містить заборон на визначення вартості об’єкта дослідження на будь-яку з дат. Як свідчить практика, сьогодні нерідко призначають судові товарознавчі експертизи, предметом яких є визначення ринкової вартості об’єктів на дату, значно віддалену від дати проведення експертизи, тобто на дату в минулому.
Проведення товарознавчих експертиз із дослідження товарів народного споживання з метою визначення їх вартості на минулу дату ускладнюється відсутністю єдиного методичного підходу. Зробити повний моніторинг ринку на минулу дату в тому самому обсязі досліджень, які зазвичай виконують для поточної оцінки, доволі проблематично. На сучасному етапі в Україні відсутні змістовні дослідження й нормативно-правові акти щодо проведення товарознавчої експертизи визначення вартості товарів на дату в минулому, тому це питання потребує вивчення в напрямі створення єдиного й усебічного підходу під час проведення товарознавчих експертиз з оцінки вартості товарів на дату в минулому.
Якщо після проведення експертом маркетингового дослідження ринку майна було встановлено, що архівні дані щодо ціни продажу пропонування подібного до об’єкта дослідження майна відсутні, то задля проведення об’єктивної оцінки доцільно надіслати інформаційні запити про надання цінової інформації підприємствам (установам та організаціям), що виробляють або є офіційними дилерами продажу об’єктів, які за їхніми характеристиками можна вважати ідентичними об’єктам оцінки або подібними до них.
На основі забезпечення принципу змагальності процесу, недоторканності прав і свобод людини, поваги до честі й гідності, презумпції невинуватості, права на професійну юридичну допомогу та захист на будь-якій стадії судочинства сформовано процесуальні норми, що регламентують застосування інституту спеціальних знань у кримінальному судочинстві, передусім – судової експертизи, зокрема судової товарознавчої експертизи. Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про судову експертизу» від 25.02.1994 р. № 4038а-XII: «Підприємства, установи, організації незалежно від форми власності зобов’язані надавати безоплатно інформацію, необхідну для проведення судових експертиз, державним спеціалізованим установам <…>« [2]. Проте, незважаючи на це, на цьому етапі проведення експертизи виникають складності. На практиці не всі адресати надають необхідну цінову інформацію – через її відсутність або інші причини.
Параметр «вірогідності» у розрахунку вартості майна визначено обсягом вибірки цін пропозицій до продажу, залучених для аналізу (розрахунку). Чим більш об’ємна вибірка, тим більш вірогідним, більш точним буде розрахунок ринкової вартості. Обсяг інформації значно впливає на кінцевий результат такої експертизи.
Інформація, яку використовує експерт-товарознавець, має бути неупередженою і повною. До обов’язків експерта належить перевірка інформації за загальнодоступними джерелами. Ступінь перевірки інформації залежить від обсягу та глибини досліджень, обумовлених завданнями експертизи.
Проблема визначення ринкової вартості товарів на дату в минулому потребує подальшого дослідження. Наразі нагальним питанням є створення єдиного й усебічного підходу до проведення товарознавчих експертиз із оцінки вартості товарів на дату в минулому. Потрібно розробити методику для застосування в експертній практиці під час проведення товарознавчих експертиз. Така методика забезпечить систематизацію та методичне регулювання експертної практики. А це, зі свого боку, має посприяти скороченню трудомісткості та витрат часу під час проведення експертиз. Розробляючи таку методику, варто звернути особливу увагу на способи підвищення результативності досліджень, які могли б забезпечити необхідні умови для захисту професійної компетентності експерта за оскарження результатів експертизи в суді.
Пріоритетним напрямом розвитку товарознавчої експертизи сьогодні є обґрунтування й удосконалення практичних методів оцінювання товарів. Отже, становлення та розвиток оцінки майна можливі тільки в умовах ринкових відносин за чіткого визначення ролі й місця держави в питаннях ціноутворення та правового регулювання підприємницької діяльності.

1. Кримінальний кодекс України : Закон України від 05.04.2001 р. № 2341-III (зі змін. та допов.). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 (дата звернення: 09.02.2022).
2. Про судову експертизу : Закон України від 25.02.1994 р. № 4038-XII (зі змін. та допов.). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#Text (дата звернення: 09.02.2022).
3. Шевченко О. В. Використання спеціальних товарознавчих знань під час досудового розслідування : дис. … канд. юрид. наук. Київ, 2017. 317 с.