ПРОБЛЕМА ФАЛЬСИФІКАЦІЇ АЛКОГОЛЬНИХ НАПОЇВ В УКРАЇНІ / А. В. Ріпич, В. Т. Мінкович

Питання дотримання якості та безпечності вітчизняної продукції, а також протидії збуту фальсифікованої продукції на сьогоднішній день є надзвичайно актуальним. У сучасних умовах рівень забезпечення виробничими потужностями виробників контрафактної продукції можна порівняти з рівнем правовласників, адже вони використовують сучасні досягнення науки і техніки. Підроблені товари вже не так легко неозброєним оком відрізнити від оригінальних. Часто доводиться використовувати спеціальні прилади, сучасні методи і знання фахівців для визначення фальсифікату, адже він може бути якісним, а ціна на нього досить високою, що й не породжує сумнівів у споживачів [2].
На сучасному етапі функціонування ринку продовольчих товарів України характеризується певними особливостями. У зв’язку з тим, що виробництво вітчизняних товарів зазнає спаду, а товари іноземного виробництва впевнено просуваються на ринок, необхідно об’єктивно оцінювати споживчі властивості та якість товарів, а також їх відповідність певним нормам. Найважливішою характеристикою товару є оригінальність, яка визначає певну сукупність специфічних властивостей, що йому притаманні і відрізняють його від іншого. За технікою створення оригінального зразку потім створюються усі інші товари цього виду. Задля встановлення характерних специфічних властивостей того чи іншого товару проводиться експертиза оригінальності товару, яка має на меті відрізнити оригінал від фальсифікату [3].
Незалежно від чинників, що зумовлюють створення підроблених товарів, вони не можуть вважатися стандартними і не можуть реалізовуватися для споживачів, тому що вони вважаються фальсифікованими товарами. Виробники такої продукції хочуть обманути покупця товару з корисливою метою шляхом фальсифікації, яка має на меті погіршення споживчих властивостей товару або зменшення його кількості за рахунок збереження якісних властивостей [3].
Проблема реалізації фальсифікованих товарів існує вже давно, але в сучасних умовах вона стала ще більш складною. В Україні займаються підробкою товарів як вітчизняних, так і іноземних фірм. Значне місце серед фальсифікатів займає продовольча продукція, підробка якої відбувається за допомогою надання їй окремих типових ознак, таких як зовнішній вигляд, колір, консистенція, а також безпека [6]. Найчастіше підробки зустрічаються серед таких груп продуктів харчування як: алкоголь, кавові вироби та кава, чай, шоколад, соки, олія, молочна продукція, м’ясна продукція, борошняні вироби [1].
Враховуючи те, що алкогольні напої досить дорого коштують, не потребують при виробництві складного обладнання та завжди користуються попитом серед населення різного віку, фальсифікована продукція саме в цій групі товарів зустрічається досить-таки часто. Продаж цих продуктів забезпечує як виробників, так і реалізаторів значними доходами, через що спокуса фальсифікації і збільшення обсягів реалізації алкогольних напоїв шляхом розведення їх водою чи технічним спиртом тільки збільшується [6]. Саме тому, алкогольна продукція належить до товарів, які найчастіше підробляються. Це можна підтвердити даними органів державного контролю, які під час перевірок вилучають з обігу фальсифіковану горілчану продукцію, виявляють підпільні цехи, в яких зберігаються небезпечні підробки [4].
Неодноразово в різних областях України траплялись випадки, пов’язані з отруєнням неякісним алкоголем із летальним кінцем або важкими наслідками для людського здоров’я. Фальсифікація алкогольних напоїв найчастіше проводиться через заміну високоякісної сировини на дешеву, наприклад марочні вина та коньяки заміняють ординарними, в напої вносять добавки, які не передбачені рецептом, заміняють натуральну сировину (ягоди, плоди, цукор) синтетичними буряками, ароматизаторами, підсолоджувачами, гліцерином, а також розведення водою і заміною етилового спирту технічним. З міцних напоїв найчастіше фальсифікують коньяки [1].
Алкогольна продукція, за винятком пива, повинна містити не менше 7,0% об. етилового спирту. Вона одержується при повному чи частковому зброджуванні сировини, що містить цукор або при розведенні спирту водою. Деякі напої отримують за допомогою використання смакових або ароматизованих добавок чи екстрактів з рослинної сировини [4].
Найчастіше споживач може виявити підробку товару, коли він вже його придбав і порушив цілісність упаковки. Упаковка і етикетка виступають ідентифікаторами оригінальності товару. На рахунок зовнішнього вигляду упаковки, стратегії у виробників оригіналів і виробників фальсифікатів відрізняються: перші прагнуть зменшити витрати на упаковку для того, щоб на ту суму підвищити якість продукту, а фальсифікатор, для того, щоб товар придбали, вкладає кошти в виготовлення схожої упаковки. Тому неодноразово зустрічалось таке, що підроблені упаковки і етикетки за якістю не тільки не поступалися оригіналу, але й його перевершували [2].
На жаль, споживачі, які купили алкогольні вироби, не можуть при придбанні їх перевірити, тому що це можливо тільки в домашніх умовах. Саме тому покупцям майже неможливо висунути претензії до продавців, особливо якщо це покупка з неорганізованого ринку. Найлегше відрізнити світлі ігристі й шипучі вина, в яких повна заміна водою виявляється при збовтуванні в закритій пляшці. Це виявляється у виділені пухирців у вині і створенні піни [4].
Але основну шкоду життю і здоров’ю людей приносить фальсифікація алкогольної продукції, в якій частково або повністю замінюють харчовий етиловий спирт на технічний, який складається з підвищеної кількості сивушної олії, метилового спирту, альдегідів, кетонів, складних ефірів та фурфуролу, що викликають отруєння, які можуть призвести до смерті. Також при попаданні метилового спирту в організм можлива втрата зору [4].
Метод хроматографії найбільш точно виявляє будь-які домішки у алкогольних напоях і дозволяє ідентифікувати їх [5].
Фальсифікація деяких видів алкогольних напоїв (горілка та лікеро-горілчані вироби) визначається також зовнішнім виглядом пляшки. Основними її ознаками є: нечітка матова етикетка з неякісного паперу, нещільна закупорка, невідповідність напису на етикетці до першої літери, що виштампувана на ковпачку, наявні сторонні домішки, що видно без спеціальних приладів та утворення білих кілець на стінках пляшки під час зберігання [5].
Також існує метод огляду закупорених пляшок. Потрібно переконатися, що ковпачок з гвинтованою нарізкою не прокручується навколо своєї осі. На підприємствах, які виробляють алкогольну продукцію, такі пляшки попадають в брак. Фальсифікований напій також можна визначити за допомогою алюмінієвого ковпачка, краї якого нещільного прилягають з дрібними хвилями. В оригінального напою етикетка з зворотного боку покрита клеєм рівними смужками або суцільним рівним покриттям. При підпільному виробництві клей найчастіше наносять щіткою, сліди від якої чітко простежуються на зворотному боці [5].
Однією з найважливіших складових економічної безпеки будь-якої країни є безпечність харчової продукції і продовольчої сировини, за допомогою якої й визначається можливість держави ефективно проводити контроль над виробництвом [1]. Для того, щоб в Україні припинити незаконну діяльність щодо виробництва фальсифікованої продукції, потрібно розробити комплекс заходів запобіжного і карного характеру. Запобіжні заходи мають виконуватися фахівцями в сфері експертизи для того, щоб запобігти надходженню фальсифікатів у продаж, і не допустити споживачам здійснити покупку неякісної продукції. Заходи карного характеру мають полягати в збільшенні відповідальності за вироблення підробок [3].
Отже, можна зробити висновок, що фальсифікація алкогольних напоїв пов’язана з корисливою метою і обдурюванням споживачів. Виробники такої продукції продають її під виглядом дорогої та якісної, а насправді для неї використовують неякісну сировину, напівфабрикати та домішки. Щодо споживачів, то наслідки для них бувають різні: матеріальні, моральні та ті, які шкодять здоров’ю і можуть коштувати життя.

1. Антонів А.Д., Крижова Ю.П. Ідентифікація та фальсифікація харчових продуктів. Наукові здобутки у вирішенні актуальних проблем виробництва та переробки сировини, стандартизації і безпеки продовольства: Збірник праць за підсумками VІІІ Міжнародної науково-практичної конференції вчених, аспірантів і студентів (м. Київ, 17-18 квітня 2019 р.). Київ : РВВ НУБіП України, 2019. С. 83-84.
2. Заніна Т.А., Мануленко О.В., Копитько А.П. Маркування як засіб ідентифікації при дослідженні фальсифікованих та контрафактних товарів. Актуальні проблеми теорії і практики експертизи товарів : матеріали VІІI Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції (25–26 березня 2021 р.). Полтава : ПУЕТ, 2021. С. 83-86.
3. Мохненко А.С. Теоретичні аспекти фальсифікації товарів. Актуальні проблеми теорії і практики експертизи товарів : матеріали VI Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції (4–5 квітня 2019 р.). Полтава : ПУЕТ, 2019. С. 108-110.
4. Окунь О.О. Інноваційні технології виготовлення напоїв. Вісник студентського наукового товариства «ВАТРА» Вінницького торговельно-економічного інституту КНТЕУ. Вінниця: ВТЕІ КНТЕУ, 2019. №79. С. 236-242.
5. Раєвич В. Фальсифікація алкогольних напоїв. Збірник тез доповідей XI Міжнародної студентської наукової конференції «Молодь як стратегічний потенціал розбудови національної економіки». Луцьк, 2018. С. 97-99.
6. Улибіна Л. Ю., Гарбуз М.В. Дослідження класифікації асортименту коньяків та видів їх фальсифікації як етапу дослідження судової товарознавчої експертизи. Молодий вчений. 2020. №10 (86). С. 242-246.