ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА РОЗВИТКУ ОСНОВНИХ І ДОДАТКОВИХ ПОСЛУГ У ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННИХ КОМПЛЕКСАХ УКРАЇНИ / А. М. Чуйко

Сучасний стан господарювання вітчизняних підприємств готельного господарства характеризується нестійкими тенденціями розвитку, що в основному обумовлюється сезонними коливаннями попиту і неможливістю створення запасів специфічного продукту – готельної послуги, зростанням цін на послуги та недостатнім рівнем якості обслуговування при невисокій еластичності попиту за ціною, організаційним консерватизмом процесу управління тощо. За роки анексії Криму та військового конфлікту Росії з нашою державою, а це вже майже вісім років, завантаження підприємств готельного господарства України не перевищувало 25% пропускної спроможності; питома вага збиткових підприємств у загальній кількості готельних підприємств складала близько 30%, майже 80% потребують модернізації, автоматизації та комп’ютеризації. Ситуація ускладнюється нестабільністю зовнішнього середовища, неузгодженістю процесів, які відбуваються всередині підприємств, не адекватному ринковим вимогам управлінню господарською діяльністю. Тож з метою забезпечення ефективного функціонування підприємств готельного господарства виникає необхідність наукового обґрунтування стратегій їх розвитку, які кореспондуються із передовим світовим досвідом та вдалою практикою вітчизняних підприємств-лідерів [1].
Конкуренція на світовому ринку готельних і туристичних послуг дуже висока, і Україна тут займає далеко не перше місце. У боротьбі за туриста дуже важливі декілька речей – по-перше, якість самої послуги, по-друге – відмінна від інших рекламна кампанія, спрямована на визнання готельно-ресторанного комплексу, по-третє – поміркована цінова політика.
Всі засоби розміщення відрізняються рівнем комфортабельності та організації обслуговування (розмір приміщень загального користування, категорія номерів та зручності проживання, технічне оснащення, обсяг додаткових послуг, меблі, посуд тощо). Незважаючи на це сучасних споживачів готельних послуг вже важко здивувати тільки естетичним виглядом комплексу, комфортністю та зручністю умов відпочинку [2].
На сьогодні тенденцією сучасного соціально-економічного розвитку індустрії гостинності є якісно нові види послуг, сервісні технології, сучасні форми організації обслуговування, які об'єктивно вимагають теоретичного обґрунтування змісту і принципів гостинності, структури і механізмів їх функціонування як відкритої динамічної системи, де органічним елементом виступає готельне господарство.
Слід зазначити, що теоретичні основи розвитку і функціонування готельного господарства у взаємодії зі складовими елементами системи індустрії гостинності мало розроблені: невизначеними залишаються методологічні засади формування готельних послуг, їх соціально-економічний зміст, якість, а також особливості їх форм. Все це суттєво гальмує динамічний розвиток готельного сервісу і суміжних сфер, деформує багатомірну структуру послуг, знижує їх якість та ефективність функціонування всього готельного комплексу України.
Тому актуальними напрямами подальшого розвитку готельного господарства ми вбачаємо суттєве поліпшення забезпечення потреб споживачів у різноманітних додаткових готельних послугах, їх якості та підвищенні ефективності діяльності готельних підприємств, що набуває особливого значення у сучасних умовах. Найчастіше готелі пропонують своїм гостям скористатися послугами підприємств харчування, продуктового та сувенірного магазинів, торгових автоматів, басейнів, організації дозвілля, інформативно-консультативними послугами тощо. Тому готельні підприємства вимушені урізноманітнювати спектр послуг, які вони надають. Це стало причиною популярності і поширеності готельно-ресторанних комплексів. Такі підприємства надають послуги з проживання, харчування та організації дозвілля, зокрема: запроваджують послуги з прокату туристського знаряддя, велосипедів, квадроциклів, баггі, лиж, сноубордів, санчат та супутнього інвентаря, у тому числі й для любителів екстриму; пропонують купання у чані; у бізнес-готелях запроваджують електронні технології типу OpenWays, що дозволяють відкривати двері номера за допомогою мобільного телефону тощо. Попри всю різноманітність послуг, що пропонують заклади індустрії гостинності, головна умова їх функціонування – задоволення потреб споживачів, надання їм якісних та безпечних послуг [3].
Оскільки зараз досить часто номерний фонд використовується власниками під різні офіси, тимчасові представництва фірм та установ тощо, готель не є вже лише місцем для проживання, тим більше тимчасового. В таких умовах новий статус одержали і готельні послуги, критерієм якості яких стала гостинність. Тож, готельне господарство є значною й надзвичайно важливою частиною сфери послуг, одним з найбільш рентабельних видів господарської діяльності, але потребує суттєвих фінансових вкладень щодо створення, функціонування та подальшого розвитку.

1. Проектування готелів: [навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.] / А. А. Мазаракі, М. І. Пересічний, С. Л. Шаповал та ін.; за ред. А. А. Мазаракі. – Київ : КНТЕУ, 2018. – 340 с.
2. Готелі та інші місця для тимчасового проживання (Державний комітет статистики України) : Статистичний збірник. – Київ, 2019. – 168 с.
3. Опанащук Ю. Я. Напрями вдосконалення оцінки якості обслуговування в готельних підприємствах / Ю. Я. Опанащук // Вісник ЛКА : збірник наукових праць. – Львів : вид-во ЛКА, 2019. – Вип. 51. – С. 134-141.