ТОВАРОЗНАВЧА ОЦІНКА ЯКОСТІ РІДКОГО ТУАЛЕТНОГО МИЛА / Н. В. Луців, М. В. Захаров

Щорічно обсяги річного виробництва рідкого туалетного мила в Україні збільшуються, оскільки зростає його популярність у споживачів порівняно з твердим милом. Рідке туалетне мило зручне у використанні, має високе піноутворення, є гігієнічним у використанні, не розкисає і зазвичай недороге.
Суттєва різниця між рідким і твердим милом, крім консистенції – в сировинному складі мила. Рідке мило буває двох типів. Перший і найпоширеніший тип рідкого мила отримують на основі синтетичних поверхнево-активних речовин, серед яких найчастіше використовується лауретсульфат натрію. Другий тип рідкого мила отримують омиленням жирів калієвим лугом. Однак, для отримання в цьому випадку якісного продукту необхідно використовувати дорогі олії - оливкову та кокосову. Цей тип мила не надто поширений на українському ринку через його відносно високу вартість.
Метою даного дослідження є визначення якості рідкого туалетного мила, представленого на українському ринку. Об’єктами даного дослідження є рідке туалетне мило наступних торгових марок: зразок № 1 – «Safeguard» (Бельгія), зразок № 2 – «Премія» (Україна), зразок № 3 – «Galax» (Україна), зразок № 4 – «Сірко» (Україна). Всі зразки рідкого туалетного мила розфасовані в полімерні флакони з дозатором.
Першим кроком в дослідженні була перевірка маркування зразків рідкого мила, відповідно до нормативних документів [1-3]. Результати перевірки маркування відібраних зразків рідкого мила наведені у табл. 1.
За загальним правилом, встановленим ч.5 ст.30 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», інформація про товари та послуги на території України надається українською мовою. Лицева сторона маркування рідкого мила «Safeguard» здійснена російською мовою, на зворотній стороні є напис українською назви мила та терміну придатності поряд з аналогічними написами іншими мовами. Крім того, маркування цього зразка не містить назви виробника та країни походження, лише на дні витиснуті літери P&G. Країну виробництва можна визначити лише за штрих-кодом. Це не відповідає вимогам Технічного регламенту на косметичну продукцію та ДСТУ ISO 22715:2019.
В маркуванні зразка № 3 – рідкого мила ТМ «Galax» вказано, що його виготовлено в Україні, а штрихкод вказує на Німеччину. Але в маркуванні цього зразка також вказано, що виробник є дочірньою компанією німецької фірми.

Наступним кроком в проведенні товарознавчої оцінки якості досліджуваних зразків рідкого мила є їх ідентифікація за органолептичними показниками [4-6]. Слід зауважити, що в кінці 2019 року скасовано дію ДСТУ 4315:2004 «Засоби косметичні для очищення шкіри та волосся. Загальні технічні умови» [4] та ДСТУ 3796:1998 «Засоби піномийні. Технічні умови» [5]. На заміну цим нормативно-технічним документам підприємствам-виробникам рекомендовано розробляти технічні умови на косметичну продукцію. Але, оскільки доступ до технічних умов виробників обмежений, результати здійснених нами досліджень порівнювалися з вимогами стандартів [4-6].
Результати проведеного дослідження висвітлено у табл. 2.

Отже, за органолептичними показниками (консистенція, зовнішній вигляд, колір, запах) всі досліджувані зразки рідкого туалетного мила відповідають встановленим вимогам. Є певні застереження щодо зразка № 4 – рідкого мила «Сірко», яке позиціонується як дитяче і в маркуванні вказано, що воно містить гіпоалергенну віддушку, але його запах дуже інтенсивний.
Наступним кроком було дослідження фізико-хімічних показників досліджуваних зразків рідкого мила. Результати проведеного дослідження висвітлено в табл. 3.
Отже, за рівнем рН, масовою часткою сухих речовин, піноутворювальною здатністю всі зразки відповідають встановленим вимогам. У зразка № 1 зафіксовано незначне перевищення вмісту хлоридів, яке могло бути й результатом інструментальної похибки.

Таким чином, при проведенні товарознавчої оцінки якості рідкого туалетного мила встановлено, що практично всі досліджувані зразки відповідають встановленим вимогам за органолептичними та фізико-хімічними показниками. Винятком є зразок № 1 (рідке мило з антибактеріальним ефектом «Safeguard»), вміст хлоридів в якому трохи вищий за допустимий ДСТУ 4315:2004. В дитячого рідкого мила «Сірко» надто інтенсивний запах. В маркуванні рідкого мила ТМ «Galax» не вказано умови зберігання та виявлено невідповідність країни виробництва, що вказана в маркуванні, та на штрих-коді. А маркування рідкого мила «Safeguard» має значні відхилення від встановлених вимог – здійснено російською мовою, відсутні назва підприємства-виробника, його місцезнаходження, умови зберігання, спосіб використання, застереження.

1. Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-19#Text (дата звернення: 22.02.2022).
2. Про затвердження Технічного регламенту на косметичну продукцію: Постанова Кабінету Міністрів України від 20.01.2021р. № 65. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/65-2021-%D0%BF#Text. (дата звернення: 22.02.2022).
3. ДСТУ ISO 22715:2019. Косметична продукція. Пакування та маркування (ISO 22715:2006 IDT). [Чинний від 2019-07-01]. Вид. офіц. Київ: ДП «УкрНДНЦ», 2019. 8 с.
4. ДСТУ 4315:2004. Засоби косметичні для очищення шкіри та волосся. Загальні технічні умови. – К.: Держспоживстандарт України, 2005. 7с.
5. ДСТУ 3796:1998. Засоби піномийні. Технічні умови. – К.: Держспоживстандарт України, 2003.10 с.
6. ДСТУ 5009:2008. Вироби парфумерно-косметичні. Правила приймання, відбирання проб, методи органолептичних випробувань. [Чинний від 2009-01-01]. – К.: Держспоживстандарт України, 2009. 4 с.